Державотворці Донеччини...

Соловйов М.Х.

Народився Микола Харлампійович у 1940 році в селі Ленінське на Добропільщині.
Дитинство хлопця було нелегким: змалечку Микола допомагав батькові згрібати і носити сіно, працював на городі та разносив пошту.
По закінченні Шилівської семирічної школи, у 1957, працював у колгоспі різноробочим, і вже через рік був відзначений за старанну роботу: його прізвище занесли до Дошки пошани. А після закінчення курсів трактористів при Криворізькій ремонтно-тракторній станції, став працювати механізатором у рідному колгоспі.
Як і усі хлопці, Микола дуже хотів служити в армії, і вже у 1960 його мрія здійснилася. Довгих 3 роки і 3 місяця він проходив службу в танкових підрозділах у групі  військ в Німеччині. Микола був командиром відділення важких танків, вчив та виховував солдат.
Коли служба в армії добігла кінця, Микола повернувся у рідне село Ленінське, де згодом почав працювати трактористом. А вже через рік його обирають ватажком комсомольської організації колгоспу.
Закінчивши Слов’янський сільськогосподарський технікум, працює у полі на “сталевому коні”.   І де б потім хлопець не працював , будь то посада бригадира комплексної бригади в рідному колгоспі, чи заступником сільського голови колгоспу “ Перемога”, або головою колгоспу “Червоний партизан”, завжди старався бути першим. Простий сільський хлопець виріс з рядового механізатора до одного з кращих керівників колгоспу!
Більше 17 років Микола Харлампійович очолював одне з найбільших сільськогосподарських підприємств району-колгосп “Червоний партизан”. І саме під час його головування (а це, на хвилиночку, три терміни), успіхи господарства були найвагоміші.
У 1993 році, указом президента України, Миколі Харлампійовичу було присвоєно звання заслуженого працівника сільського господарства за значний особистий внесок з збільшенні виробництва сільгоспродукції, поповнення державних продовольчих ресурсів. Був нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора. Але ж свої нагороди ветеран праці сприймає як нагороди всьому колективу господарства.
Також Миколі Харлампійовичу були присвоєні звання Почесного громадянина Добропільського району (2001 р.), Почесної відзнаки Добропільської районної ради “За заслуги”(2009 р.)
Зараз Микола Харлампійович на заслуженому відпочинку, а поруч з ним, більше 55 років, дружина Любов Григоріївна. Їхні син Микола та дочка Ірина продовжують справу батька у фермерському господарстві. Щастливий дід та прадід...