До уваги мешканців Криворізької громади

  • 61

 

  1. Дії при отриманні сигналу «Повітряна тривога».

 

Довгі сигнали сирени тривалістю до 1 хвилини це сигнал «УВАГА! Повітряна тривога» попереджає про безпосередню небезпеку нападу противника.

Він попереджує, що через зону повітряної оборони області пролітає ворожий літак чи ракета. З моменту подавання сигналу і до моменту нападу може пройти кілька хвилин, тому діяти потрібно швидко і організовано.

Як саме має діяти адміністрація закладу під час сигналу «повітряної тривоги»?

До початку роботи закладу, необхідно

1) розробити та довести до відома працівників локальну інструкцію про порядок дій працівників на випадок «повітряної тривоги» та надзвичайної ситуації через воєнні дії.

2) розробити маршрут евакуації до найближчого укриття як для персоналу, так і для відвідувачів. Довести маршрут до відома працівників, та розмістити інформацію для відвідувачів про найближче укриття.

3) призначити відповідальних осіб за оповіщення, евакуацію, збереження майна та інші передбачені інструкцією дії, а також порядок і графік чергування на випадок відмови або неможливості сторонніх осіб та відвідувачів полишити заклад.

Дії під час «повітряної тривоги»

1) Забезпечити негайне оповіщення персоналу та відвідувачів про повітряну тривогу, інші надзвичайні ситуації. Не забувайте про осіб, що мають особливі потреби – не чують, погано чують, мають проблеми із зором, не бачать

2) За наявності небезпеки (вибухи, пожежа внаслідок обстрілу)

- повідомити про надзвичайну ситуацію відповідні служби (ДСНС, поліція, швидка), керівника (власника);

- організувати евакуацію персоналу та відвідувачів затвердженими шляхами евакуації, повідомити відвідувачів про найближче укриття;

- організувати зустріч нарядів рятувальних служб;

- надати домедичну допомогу постраждалим.

3) У разі припинення роботи та переміщення працівників в укриття або у випадку евакуації, відповідальним працівникам забезпечити виконання розпоряджень військової (місцевої) адміністрації, органів ДСНС, локальної інструкції, зокрема, відключення систем живлення збереження матеріальних цінностей.

4) У випадку відмови відвідувачів полишати приміщення та направлятись в укриття або неможливості евакуації, забезпечити чергування персоналу.

 

 

Чи можна примушувати працівників або відвідувачів полишити приміщення під час сигналу повітряної тривоги?

Ні, примусова евакуація у таких випадках не є законною. Адже, об’єктивно, сама по собі «повітряна тривога» є лише сигналом, повідомленням про можливу надзвичайну ситуацію- ракетний удар, вибухову хвилю чи пожежу внаслідок цього.

Проте, правилами цивільного захисту населення передбачається, що почувши під час війни сигнал «повітряної тривоги», громадяни мають направлятись у найближче укриття і слідувати вказівкам військової (місцевої) адміністрації, органів ДСНС та аварійних служб. Очевидно, що необхідність перейти в укриття передбачає необхідність припинення роботи.

Як не можна примушувати працівників чи відвідувачів перейти в укриття, так само і не можна примушувати працівників продовжувати роботу під час сигналу тривоги.

 

Тож, аби під час сигналу «повітряна тривога» організувати евакуацію:

 

- Персоналу,- необхідно не тільки проводити роз’яснювальну роботу, але й розробити чіткий алгоритм для кожного працівника (в буквальному сенсі, для кожної посади чи групи посад);

- Відвідувачів,- необхідно зробити доступною інформацію про порядок дій на випадок повітряної тривоги: на вході та/чи на видному місці розмістити повідомлення про припинення роботи закладу під час тривоги, про необхідність полишити приміщення та розташування найближчого укриття; повідомити про сигнал тривоги, повідомити про необхідність залишити приміщення та рухатись в укриття. Зокрема, це стосується закладів, що розташовані у торговельних центрах, які зобов’язують припиняти роботу на весь період до сигналу «відбій повітряної тривоги».

 

2. Дії при артобстрілі.

Після отримання сигналу «Повітряна тривога» не варто залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі. Небезпеку можна перечекати у цокольних або підвальних приміщеннях, підземних переходах. Дуже добре, якщо вони мають два і більше виходів. У будівлях є такий термін - правило "двох  стін":  від  небезпеки  вас  має  відділяти  щонайменше 2  стіни. Бо одна ймовірно, зруйнується від удару, а друга вбереже від уламків стіни, скла тощо. Тому ховатися безпечно у місці, яке розташоване за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор та передпокій. Навіть якщо здається, що будинок нестійкий, підвалу нема, а в сховищі нема місця необхідно залишатися біля опорних стін – вони витримають.

Якщо обстріл почався, коли людина перебуває на вулиці, то важливо швидше лягти на землю. Спочатку при польоті снаряда чується свист (або шарудіння), потім відразу вибух. Необхідно знайти будь-яку стіну-укриття: бетонний блок, стіна, уздовж високого бордюру чи фундаменту паркану, канава, траншея, яма, найкраще підійде заглиблення в землі, подібне до окопу, глибиною 1−2 м на відкритій місцевості. Найбільшу небезпеку при обстрілах становлять уламки, тому що нижче ви до землі - то безпечніше. Лягти треба ниць, голова опущена обличчям до землі, закрити долонями вуха та відкрити рот — це врятує від контузії та баротравми, лікті прикривають шию.  

Сигнал «Відбій повітряної тривоги»: преривчасті звуки сирени тривалістю до 5-10 секунд подається місцевим підрозділом з питань цивільного захисту через систему оповіщення, транслюються текстові повідомлення через місцеве радіо, телебачення та за допомогою пересувних гучномовців. Інформацію також дублюють в офіційних телеграм-каналах та у мобільному додатку "Повітряна тривога". Головне не вкоїй мірі не ігнорувати сигнали тривоги, а виконувати всі рекомендації щодо безпечної поведінки під час її сигналів.

 

3. Вимоги до захисних споруд та найпростіщих укриттів

820???????

 

Захисні споруди цивільного захисту (сховища та протирадіаційні укриття), споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

На сьогодні вимоги щодо створення, утримання, експлуатації та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (далі — захисні споруди) встановлено:

Кодексом цивільного захисту України (далі — Кодекс);

Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 (далі — Порядок);

наказом МВС від 09.07.2018 № 579 “Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р.                         за № 879/32331.

Суб'єкти господарювання, зокрема заклади освіти, можуть ініціювати створення таких комісій відповідними органами влади та залучення до їх складу необхідних фахівців .

Для встановлення можливості використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, зокрема, підлягають огляду, а у разі потреби — технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:

підвальні, цокольні і перші поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення;

споруди підземного простору (споруди котлованного типу та інші підземні споруди (приміщення);

підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різного призначення;

інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення.

З метою забезпечення захисту населення від небезпечних чинників надзвичайних ситуацій та організації його життєзабезпечення об’єкти будівництва мають відповідати таким основним вимогам:

1) розміщуються у підвальному (підземному) або цокольному поверхах, можливо (за умов забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями необхідних захисних властивостей або можливості вжиття додаткових заходів щодо їх підвищення) – на першому поверсі;

2) розташовуються у складі основної будівлі закладу освіти або у безпосередній близькості до неї (рекомендовано до 100 м);

3) не розміщуються поруч з великими резервуарами із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями, руйнування яких може призвести до травмування або загибелі працівників та дітей (учнів, студентів);

4) не зазнають негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод;

5) забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот;

6) не мають великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх закладки (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою тощо);

7) забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (у разі планування укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 50 осіб у ньому допускається наявність одного евакуаційного виходу);

8) через приміщення, призначені для перебування населення, яке підлягає укриттю, не проходять водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж). Приміщення мають рівну підлогу, придатну для встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання;

9) у приміщеннях не зберігається легкозаймистих, хімічно та радіаційно небезпечних речовин, небезпечного обладнання, що не підлягає демонтажу або не може бути демонтоване у термін до 24 годин;

10) висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м (допускається не менше 1,8 м, якщо це було передбачено проектною документацією на її будівництво), а до виступаючих частин окремих будівельних конструкцій та інженерних комунікацій (за винятком дверних отворів) – не менше 1,4 м. Ширина дверних отворів становить не менше ніж 0,9 м (допускається не менше 0,8 м, , якщо це було передбачено проектною документацією на її будівницьтво). Перетинання дверних отворів будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається;

11) отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;

12) основні приміщення, призначені для укриття населення, мають примусову або природну вентиляцію;

13) забезпечується вільний доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (для закладів освіти з наявністю зазначеної категорії осіб) або є технічна можливість дообладнання для забезпечення такого доступу у термін до 24 годин;

14) об’єкт перебуває у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил);

15) забезпечено необхідні захисні властивості для захисту від звичайних засобів ураження та зовнішнього іонізуючого випромінювання, встановлених для протирадіаційних укриттів (споруд подвійного призначення із відповідними захисними властивостями).

Необхідні захисні властивості як правило забезпечують об’єкти зі стінами 2 – 2,5 цеглини завтовшки, або з цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см.

Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67 – 78 см (мішок з піском (ґрунтом), укладений поперек конструкції (ряду) .

У разі, якщо будівельні конструкції мають меншу товщину, можливо збільшення їх захисних властивостей шляхом додаткового обкладення  мішками з ґрунтом (піском), встановлення екранів із залізобетонних конструкцій (панелей, блоків тощо) та/або комбінованим способом.

Місткість споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів вираховується з розрахунку: 0,6 м2 площі основних приміщень (для розміщення населення, що підлягає укриттю) на одну особу. За можливості розміщення двоярусних нар площу можу бути зменшено до 0,5 м2  на одну особу, при триярусному – до 0,4 м2  на одну особу. З метою забезпечення нормальних умов життєдіяльності осіб, що підлягають укриттю в об'єктах фонду захисних споруд, такі об'єкти підлягають забезпеченню необхідним майном, інвентарем, засобами та матеріалами.

Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин.

З цією метою найпростіші укриття забезпечуються:

- місцями для сидіння (лежання) — лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо. Можливо передбачати розміщення працівників та дітей (учнів, студентів) на наявних у закладах засобах (стільцях, лавках, ліжках), що використовуються під час освітнього процесу, а також інших засобах, зокрема  спортивних матах, карематах (килимках туристичних), за умов можливості їх використання на підлогах відповідних приміщень та забезпечення площі на одну особу, яка підлягає укриттю, на рівні не менше 1 м2;

- ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання). Розміщення зазначених ємностей дозволено передбачати в основних приміщеннях (для розміщення осіб, що підлягають укриттю);

- контейнерами для зберігання продуктів харчування;

- виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд), розміщених у спеціально призначених для цього приміщеннях;

- резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо) та електроживленням;

- первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);

- засобами надання медичної допомоги; засобами зв’язку і оповіщення (телефоном, радіоприймачем, мережею інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi — пристроїв);

- шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).

За змоги найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд.