ОТРУЄННЯ ПЕСТИЦИДАМИ ТА МІНЕРАЛЬНИМИ ДОБРИВАМИ

  • 513

Фото без опису

Пестициди – це хімічні речовини, які використовують для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, бур’янами, шкідниками зерна, деревини, вовни, шкіри, виробів з бавовни, з ектопаразитами свійських тварин, переносниками захворювань людини і тварин. Немає фермера, власника садиби чи дачника, який би не використовував такі хімічні речовини.

Усі пестициди можуть спричинити гострі та хронічні отруєння, тому до них ставляться такі гігієнічні вимоги: препарати, які використовуються в сільському господарстві, повинні бути малотоксичними для теплокровних тварин і людини. Не можна застосовувати стійкі речовини, які не розкладаються в природних умовах на нетоксичні компоненти упродовж двох років. Заборонено препарати з різко вираженою кумуляцією. Не допускаються до використання препарати, що можуть спричинити канцерогенну, мутагенну, ембріотоксичну та алергійну дію.

Отрутохімікати проникають в організм людини через дихальні шляхи, органи травлення, шкіру та слизові оболонки. Найнебезпечнішим є інгаляційний шлях. Підвищенню проникнення отрутохімікатів через шкіру сприяє підвищення температури і вологості шкіри, порушення її цілісності, фізичне напруження. В організмі отрутохімікати зазнають різних перетворень. Основними шляхами їхнього виведення із організму є нирки й кишечник. Вони можуть також виводитися через легені, сальні й потові залози, шкіру.

З мінеральних добрив найчастіше застосовуються азотні, фосфорні та калійні. З азотних найбільш відомі аміачна, натрієва, калієва і кальцієва селітра, сульфат амонію, аміачна вода.

До фосфорних добрив належать суперфосфат, фосфоритне борошно, фосфати амонію та інші. З групи калійних застосовують хлористий калій, сильвініт, карналіт.

Основну шкоду для організму людини являє собою пил цих добрив. Небезпека його залежить від хімічного складу добрива. Рідкі мінеральні добрива (аміачна вода та інші) виділяють шкідливий газ – аміак.

Пил фосфорних добрив може спричинити захворювання верхніх дихальних шляхів у вигляді катаральних запалень слизової оболонки носа, гортані та легень.

Якщо працівник часто і тривалий час перебуває у запиленій зоні, можливі хронічні отруєння організму, найчастіше від впливу фтору. Це може проявлятись в ураженні суглобів і зубів (остеосклероз), органів дихання, нервової та серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок.

Тому особи, які працюють з мінеральними добривами, повинні дотримуватись певних заходів безпеки. Добрива слід зберігати в закритій тарі, щоб не було пилоутворення.

Оскільки пил діє на шкіру і слизові оболонки, треба користуватись спецодягом, рукавицями та захисними окулярами. Якщо немає спеціального респіратора, для захисту органів дихання від пилу можна самому виготовити маску з 12 шарів марлі.

Під час роботи в запилених місцях не слід курити. Пити і їсти треба після ретельного промивання ротової порожнини, щоб не заковтувати пил у шлунок. Після роботи необхідно зняти спецодяг і добре вимитись під душем. Їжа повинна бути насичена вітамінами (молоко, фрукти, овочі).

Перша допомога в разі отруєння хімікатами:

  • якщо отруєння сталося в приміщенні, то потерпілого треба вивести на свіже повітря, звільнити від одягу, який забруднений отрутохімікатами. Знімати одяг треба обережно, щоб уникнути потрапляння отрутохімікатів на шкіру потерпілого та особи, яка надає допомогу;
  • якщо отрута потрапила до організму через шлунково-кишковий тракт, то слід дати потерпілому декілька склянок теплої води чи слабкого розчину марганцевокислого калію, та викликати блювання;
  • після цього для зв’язування отрути потерпілому дати активоване вугілля, а потім – сольове проносне;
  • у разі втрати свідомості потерпілого повертають до тями за допомогою нашатирного спирту;
  • якщо отрутохімікати потрапили в очі, треба їх ретельно промити водою чи 2% розчином харчової соди;
  • обов’язково звернутись до лікаря для отримання медичної допомоги.

Дотримання правил безпеки допоможе уникнути отруєнь і зберегти здоровя.