ДО УВАГИ КОРИСТУВАЧІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

  • 125

КРИВОРІЗЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

ІНФОРМУЄ КОРИСТУВАЧІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ НЕ СПЛАЧУВАТИ ПЛАТУ ЗА ЗЕМЛЮ (ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК АБО ОРЕНДНУ ПЛАТУ)

 

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим підпунктом 69.14 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення».

Так, тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України

Але станом на теперішній час вищезазначений Перелік Кабінетом Міністрів України не визначений.

Відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна та інше - вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Однак, статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також частиною другою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Постановою Верховного суду від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17 зазначено, що наявність форс-мажорних обставин не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування.

З урахуванням вищезазначеного, законодавчі підстави для не нарахування та не сплати плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) відсутні.

Не сплачуючи плату за землю, користувач земельної ділянки має довести, що порушення зобов'язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили шляхом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Торгово-промисловою палатою та надати контролюючому органу сертифікат про такі обставини.

Нагадуємо, що відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є:

- платники земельного податку:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

- платники орендної плати - орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Податковий період, порядок обчислення плати за землю, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.

За приписом статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З урахуванням вищезазначеного наголошуємо на необхідності виконання податкового законодавства в частині сплати земельного податку, а також дотримання умов договорів оренди землі в частині сплати орендної плати.