1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Всесвітній день боротьби зі СНІДом став одним з найбільш визнаних міжнародних днів здоров’я і важливою можливістю для підвищення рівня обізнаності про це захворювання та його профілактику. Він був заснований в 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я, і вперше цей день відзначався 1 грудня 1988 року.

Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета –звернути увагу суспільства на цю проблему.

У країнах, де активно поширюється ВІЛ-інфекція, особливо уразливими до інфікування ВІЛ є діти та молодь, оскільки, за результатами різних досліджень, рівень застосування ризикованих практик серед них є вищим, ніж серед дорослих.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 33,4 мільйона жителів нашої планети заражені СНІДом, окрім того, приблизно 2,7 мільйона чоловік заражаються смертоносним вірусом щорічно. На сьогодні Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) і Об’єднана програма Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) характеризують ситуацію з ВІЛ-інфекції/СНІДу в світі як пандемію, що має катастрофічні демографічні наслідки для всіх країн. Нашій державі в цьому процесі належить сумне лідерство - 5 місце в світі за темпами розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу. Джерелом ВІЛ-інфекції є інфікована людина, яка знаходиться в будь-якій стадії хвороби, в тому числі, і в період інкубації.

Медики зазначають, що найбільш вірогідна передача ВІЛ від людини, що знаходиться наприкінці інкубаційного періоду, в період первинних проявів та на пізній стадії інфекції, коли концентрація вірусу досягає максимуму.

При цому ВІЛ-інфекція відноситься до довготривалих захворювань. З моменту зараження до моменту смерті без високоактивної антиретровірусної терапії може минути від 2-3 до 10-15 років.

Вірус імунодефіциту людини може знаходитися у всіх біологічних рідинах (кров, сперма, вагінальний секрет, грудне молоко, слина, сльози, піт та інші), долає трансплацентарний бар’єр. Однак вміст вірусних часток в біологічних рідинах неоднаковий, що і визначає їх відмінне епідеміологічне значення.

Для передачі ВІЛ необхідна не тільки наявність джерела інфекції і сприймаючого суб’єкта, але й виникнення відповідних умов, які забезпечують передачу.

Передача ВІЛ здійснюється наступними механізмами: природнім-контактним, вертикальним, штучним. Шляхи реалізації механізмів передачі збудника різноманітні: 

Експерти вважають, що на долю статевого шляху передачі вірусу припадає 86 відсотків усіх випадків зараження, з них 71 відсоток – під час гетеро сексуальних і лише 15 процентів – гомосексуальних контактах.

ВІЛ не передається при звичайних побутових контактах з людьми. Цей факт доведено науковими дослідженнями, медичною практикою та багаторічним досвідом мільйонів людей. Неушкоджена шкіра є нездоланним бар’єром для вірусу. Тому ВІЛ не передається через рукостискання та обійми.

Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом дії факторів навколишнього середовища - ультрафіолету, високої температури тощо. Тому ВІЛ не передається через повітря, при спільному користуванні меблями, телефонною слухавкою та ін.

Україна займає одне з перших місць в Європі за темпами поширення Віл-інфекції. Експерти ООН вважають, що сьогодні в Україні з ВІЛ-інфекцією живе 400 тисяч (400 000) людей, що складає 1,63% дорослого населення. Щодня Віл-інфекція вражає близько 40 громадян країни, 8 - вмирає від СНІДу.

Червоний колір – це колір любові. Саме розуміння, уваги, любові потребують люди, які живуть з ВІЛ/СНІД. Червона стрічка є загальновизнаним символом вшанування пам’яті людей, які померли від СНІД, символом солідарності з людьми, що живуть з ВІЛ/СНІД.