СКАЗ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Захворювання характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча. Сказом можуть хворіти всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин.

Щорічно від сказу в світі гинуть від 20 до 70 тис. людей. В Україні природні вогнища сказу існують в усіх областях і природно-географічних зонах.

В м.Добропілля, Добропільському та Олександрівському районах не зареєстровані випадки захворюваності людей на сказ. Однак проблема боротьби зі сказом в нашому регіоні була і залишається однією з актуальних. С кожним роком відмічається тенденція зростання сказу тварин, що вкрай небезпечно, так як саме вони можуть заразити людину сказом:

у 2019 році зареєстровано 1 випадок сказу ( домашня кішка);
у 2020 році - 2 випадки сказу (домашні кішки);
у 2021 році – 6 випадків ( 1 випадок – домашня собака, 5 – домашні коти);
у січні 2022 року - 1 випадок сказу (домашня кішка).

Кількість людей, яким нанесли пошкодження безпритульні та домашні тварини:

- у 2019 році звернулося за медичною допомогою 208 осіб, із них постраждали від безпритульних тварин – 92 особи (44,2%), від домашніх – 116;

- у 2020 році звернулось – 158 осіб, із них постраждали від безпритульних тварин – 64 особи (40,5%), від домашніх – 94;

- у 2021 році звернулось – 175 осіб, із них постраждали від безпритульних тварин – 101 особа (57,7%), від домашніх – 74;

- з початку 2022 року звернулось – 20 осіб, із них постраждали від безпритульних тварин – 10 осіб.

З кожним роком кількість постраждалих людей від безпритульних котів і собак збільшується. Це пояснюється тим, що чисельність безпритульних тварин в регіоні в останні роки зростає. Регулювання кількості є багатогранною проблемою, тому потребує комплексного підходу із залученням різних організацій і установ для її вирішення. Це, в свою чергу, сприяє утворенню сказу міського типу, коли хворі на сказ тварини мешкають безпосередньо в населених пунктах.

Поширюють сказ у природі – лисиці, вовки, єнотовидні, кожани та бродячі собаки. Захворівши на сказ, дикі тварини перестають боятися людей, навіть удень можуть забігати у населені пункти, нападати на людей або тварин.

Сказ у собак. Хвора тварина стає пригніченою лежить, втрачає апетит, до води байдужа – гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко, в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому –до 50 км. за день, нападає на людей. Період збудження триває 3-4 дні, гине - на 6-8 день хвороби. Це класична картина.

Набагато частіше в Україні та і в нашому регіоні реєструється сказ котів. У котів сказ має значно гостріший перебіг. Перші ознаки: наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд, стає агресивною, нападає. Під час нападу її важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, краї їхні злипаються і важко піддаються обробці. Це характерне і для укусів лисиць.

Сказ у худоби: рев, сильне слиновиділення, статевий потяг, за паралітичної формої – тихий сказ.
Вівці, кози, свині, коні хворіють на буйну форму сказу. Становлять небезпеку укуси кажанів, за останні 20 років в Україні померло двоє дітей.

Людина заражається під час укусу, або коли слина потрапляє на пошкоджену шкіру, через подряпини. Вірус потрапивши до рани може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів. Вірус від нервових закінчень починає рухатися до ЦНС, де розмножується у нейронах.

Розрізняють три періоди сказу у людини:

1. Передвісники – почервоніння і біль в місці укусу1-7 днів (буває 2-4), оніміння в місці укусу, збудливість, порушення психіки, незрозумілий стрес, туга, похмурі думки, температура 38–40 градусів.
2. Збудження – починається несподівано перший напад гідрофобії: хворий різко відкидає кухоль з водою (спазми жувальних і дихальних м’язів), напади задухи стають дедалі частішими. Якщо спершу вони виникають від спроби пити воду, то згодом – від самої згадки про воду, її шум, краплі дощу. Виникає боязнь – подуву вітру, голосного звуку, яскравого світла. Наростає збудження, хворий нагадує п'яну людину, бігає, агресивним, зрушує з місця важкі предмети. Сухість у роті змінюється слиновиділенням

3. Далі починається стадія паралічу, посилене слиновиділення, лежить нерухомо, галюцинує. Може почати ковтати і пити але це ознаки швидкої смерті, а не одуження. Буває атиповий перебіг сказу - без ознак збудження і неспокою.

Хворого з підозрою на сказ госпіталізують. Як джерело інфекції він цілком безпечний. Вірус дуже рідко виділяється із слиною.

Що робити, коли вас покусала тварина?

- якщо вас укусила чи обслинила тварина (особливо дика чи безпритульна), негайно зверніться до лікаря! Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення від сказу;

- негайно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження). Таких щеплень має бути 6: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні;

- якщо лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хвилин мильною водою, миючими засобами, дезінфектантами для обробки ран (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду). Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу;

- під час курсу антирабічних щеплень — не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань.

Необхідно знати, що вірус сказу виділяється зі слиною хворих тварин за 10 днів до появи у них видимих ??ознак хвороби. Саме тому здоровий зовнішній вигляд тварини, яка вкусила, подряпала або заслинила, не повинно заспокоювати людину.

Для того, щоб захистити себе і оточуючих від сказу, необхідно виконувати кілька простих правил:

- домашніх собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках;

- дотримуватися встановлених правил утримання домашніх тварин (собак, кішок) і щорічно в обов'язковому порядку приводити своїх улюбленців до ветеринарної лікарні за місцем проживання для проведення профілактичного щеплення проти сказу;

- у випадках змін в поведінці домашньої тварини, отримання ним ушкоджень від іншої тварини, смерті без видимих на те причин необхідно обов'язково звернутися до ветеринарного фахівця для встановлення спостереження або з'ясування причини смерті тварини;

- від укусів тварин часто страждають діти, тому необхідно постійно проводити з ними роз'яснювальну роботу і намагатися уникати непотрібних контактів з тваринами, особливо дикими або бездоглядними;

- не слід підбирати на дачі, в лісі, на вулиці диких і бездоглядних домашніх тварин або варто знайти можливість у короткий термін показати його ветеринарному лікарю для проведення огляду та вакцинації від сказу;

- не слід вбивати та позбуватися тварини, яка покусала або подряпала людину, її потрібно негайно доправити до найближчої ветеринарної клініки для огляду, для утримання під наглядом спеціалістів протягом 10 днів та вживання заходів згідно з чинною інструкцією;

- при появі диких тварин на території населених пунктів потрібно вжити всіх запобіжних заходів для забезпечення безпеки себе та близьких, оскільки здорові дикі тварини, як правило, уникають зустрічі з людьми;

- мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;

Пам’ятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!

Завідувач відділення епідеміологічного

нагляду (спостереження) та профілактики

інфекційних хвороб Добропільської філії

ДУ «ДОЦКПХ МОЗ» Людмила СЕВАСТЬЯНОВА